Site icon Lite News

Саджу один раз — цвітуть щороку: невибагливі цибулинні, які не треба викопувати

Види багаторічних квітів
Поділитися
FacebookTelegramXWhatsAppViber

Зазвичай навесні дачники та городники висаджують гладіолуси, жоржини, бегонії. Але окрім традиційних рослин, існує безліч дрібноцибулинних квітів,  які чудово підходять для фокусних точок у саду.

Вони формують милі та гармонійні букетики, прикрашаючи клумби та квітники.

Єдиним недоліком таких рослин залишається необхідність викопувати цибулини на зиму й правильно їх зберігати. Щоб полегшити цю задачу, досвідчені квітникарі радять використовувати спеціальні кошики для цибулинних. Цибулини висаджують у кошик, який зручно закопати у ґрунт. Рослини спокійно ростуть, квітнуть, а восени кошик легко дістати та зберігати прямо з посадковим матеріалом.

З дрібними цибулинами часто виникає питання, де верх, а де низ. Щоб не помилитися, краще висаджувати їх боком — рослина сама знайде правильний напрямок росту. Навесні на сонці ці квіти розкривають свої яскраві пелюстки, а ввечері закриваються, створюючи живий рух у саду. Їх можна висаджувати як у моно-композиціях, так і в міксах — усе виглядає дуже ефектно.

Серед таких рослин варто звернути увагу на фрезії. Вони не тільки красиві, а й дуже ароматні. Утворюють пишні букети заввишки близько 20–25 см. Завдяки великій кількості бутонів цвітуть довго — до півтора-двох місяців, наповнюючи сад приємним ароматом.

Цікаво виглядають і незвичайні цибулинні рослини, як-от тигридії. Вони мають дрібні цибулини та чарівні квітки. Рослини невибагливі, але зимувати у відкритому ґрунті не будуть, тому їх викопують восени.

Ще одна цікава рослина — ранункулюс. Вражає своїми махровими квітами. Тут теж виникає питання — де верх, де низ. Рекомендується садити бульби боком, адже вони схожі на маленьких черв’ячків.

Дрібноцибулинні краще висаджувати групами — 5, 7, 9 чи 11 штук. Так рослини виглядатимуть пишно й гармонійно, утворюючи красиві куртини, помітні здалеку.

Окремої уваги заслуговує крокосмія, або монтбрея, відома як дикий гладіолус. Вона має яскраві червоні та жовті квіти й тішить тривалим цвітінням. У теплих регіонах рослина іноді навіть зимує в ґрунті, проте частіше її викопують. Щоб не загубити дрібні цибулини восени, їх також висаджують у кошики.

Деякі дачники вирощують ці квіти як однорічники — висадили, помилувалися цвітінням і наступного року купили новий посадковий матеріал. Це зручно, особливо коли восени бракує часу на викопування.

Якщо в саду є водойма, можна посадити кали або канни. Вони мають красиве широке листя й незвичайні квіти. Найкраще вирощувати їх у контейнерах — так легше доглядати й переносити. При виборі посадкового матеріалу варто звертати увагу на наявність маленьких паростків — це ознака життєздатності рослини.

Для успішного росту кали та канни потребують родючого, пухкого, вологого ґрунту, багатого на мінерали та органіку. Листя у кал часто строкате, а квіти великі та яскраві. Саме час будити ці рослини й висаджувати на розсаду на підвіконні. До травня, коли мине загроза заморозків, їх можна висадити у відкритий ґрунт.

Джерело: Добрі новини

Вийти з мобільної версії