Пам’ятаєте, як мама ставила на стіл гарячу сковорідку, і кухня наповнювалася ароматом моркви й масла? Здавалося, нічого особливого, але від цієї страви ставало затишно навіть у найпохмуріший день. Пшоняні котлети — саме такі. Скромні, але з характером. Вони нагадують, що смачне не обов’язково має бути складним.

Перед тим як готувати, варто трохи підготуватись — і морально, і кулінарно. Це не та страва, яку робиш поспіхом. Вона любить увагу. Пшоно треба промити, щоб не гірчило, моркву — натерти тонко, наче малюєш ароматну картину смаку.

Інгредієнти:

• 1 склянка пшона
• 2 великі морквини
• 1 яйце
• 2 ст. ложки борошна або манки
• 2 ст. ложки вершкового масла
• Сіль за смаком
• Панірувальні сухарі для обвалювання
• Олія для смаження

Читайте також: Апельсин у салаті з буряком? Так, і це найкраще, що ти приготуєш цього тижня

Приготування:

Підготовка пшона.
Промий крупу кілька разів гарячою водою, щоб позбутися гіркоти. Потім залий двома склянками води й вари до м’якості. Каша має вийти густою, такою, щоб ложка стояла. Зніми з вогню, додай вершкове масло й залиш охолонути.

Морквяна нотка.
Поки пшоно відпочиває, натри моркву на дрібній тертці. Можеш злегка припустити її на сковорідці з краплею олії, щоб вона стала м’якшою і солодшою. Тоді аромат стане глибшим, а котлети — ніжнішими.

Змішай усе.
У мисці з’єднай кашу, моркву, яйце, сіль і борошно. Перемішай до однорідної маси. Якщо суміш здається надто м’якою, додай трохи манки або панірувальних сухарів — вони зроблять тісто щільнішим.

Формування.
Зліпи невеликі котлетки. Обваляй у сухарях — вони подарують ту саму золотаву скоринку, яку так приємно надкусити.

Смаження.
На розігрітій пательні обсмаж котлети з обох боків до рум’яного кольору. Потім накрий кришкою й дай їм трохи дійти на слабкому вогні. Можна й запекти в духовці, якщо хочеться легшого варіанту.

Як подавати:
Пшоняні котлети з морквою чудові самі по собі — м’які всередині, ароматні й яскраві, наче маленьке сонце на тарілці. А ще вони смакують із сметаною або соусом на основі йогурту й зелені.

І коли скуштуєш першу ложку, розумієш: прості речі справді мають силу. Трохи тепла, кілька звичних інгредієнтів — і в тарілці народжується диво. Тихе, домашнє, але справжнє.