Коли на вулиці вітер і хочеться затишку, найкраще рішення — миска гарячого крем-супу. Не просто супу, а того, що обіймає смаком. Ніжного, шовковистого, з ароматом обсмаженої цибулі й горіхової нотки цвітної капусти. Саме такого, після якого стає трохи тепліше на душі.
Цвітна капуста — овоч-хамелеон. Вона вміє бути непомітною, але варто додати трішки спецій, і перед тобою — справжня королева кремової текстури. Цей веганський варіант не поступається класичному, а, можливо, навіть перевершує його — без вершків, але з такою ніжністю, що складно повірити, що в ньому немає ані краплі молока.
Інгредієнти:
1 середня головка цвітної капусти
1 цибулина
2 зубчики часнику
1 середня картоплина (для густоти)
2 ст. ложки оливкової олії
700 мл овочевого бульйону або води
150 мл рослинного молока (соєвого, вівсяного чи мигдального)
сіль, чорний перець, мускатний горіх — за смаком
трішки лимонного соку
жменя горіхів або насіння для подачі
Читайте також: Без доставки, але з комфортом: як організувати закупівлі і не втратити день
Приготування:
Почни з найпростішого — розігрій олію в каструлі. Коли аромат прогріється, кинь туди подрібнену цибулю. Нехай вона стане прозорою, м’якою, трішки солодкуватою. Додай часник і ще хвильку потримай на вогні, щоб він віддав свій аромат.
Тепер черга капусти. Розділи її на суцвіття, кинь до каструлі разом із нарізаною картоплею. Перемішай, посоли й залий гарячим бульйоном. Накрий кришкою й вари приблизно 15–20 хвилин — поки все стане м’яким, як подушка після довгого дня.
Далі — магія. Зніми з вогню, дай трохи охолонути і перебий усе блендером до стану густого крему. Додай рослинне молоко, трішки лимонного соку, мускатного горіха, ще раз прогрій. І от — суп оживає, аромат розливається кухнею, і ти вже розумієш: ось воно, тепло в ложці.
Подавай із підсмаженими горішками або насінням, кількома краплями олії зверху. Якщо хочеш — додай сухарики з житнього хліба.
Цей суп — як ковток спокою. Без зайвих калорій, без метушні, просто гармонія смаку. Його хочеться їсти повільно, ловлячи кожну ложку, кожну м’яку нотку овочів.
І хто сказав, що веганські страви не можуть бути розкішними? Достатньо однієї порції цього супу, щоб зрозуміти: простота — це теж розкіш, тільки в іншій формі.
