Скоромовка — це чудовий спосіб не тільки весело провести час, а й розвинути мовлення, покращити дикцію та тренувати пам’ять. У цій статті ми розкажемо, як правильно обирати скоромовки, на що звертати увагу, а також дамо кілька порад, які допоможуть вам ефективно їх використовувати. І вас також чекає цілих 300 найкращих скоромовок які не залишать вас байдужими.
Що таке скоромовки та чому вони корисні?
Скоромовки — це короткі рими або фрази, де багато звуків та слів, що схожі одне на одного. Вимова цих скоромовок тренує артикуляцію, змушує працювати м’язи обличчя та мови, а також вчить чіткій вимові.
- Розвивають дикцію, допомагаючи правильно вимовляти складні звуки.
- Покращують артикуляцію та чіткість вимови.
- Тренують пам’ять та увагу завдяки запам’ятовуванню складних рим.
- Допомагають подолати мовні бар’єри, що особливо корисно для тих, хто вивчає українську мову.
Завдяки скоромовкам ви навчитесь чітко і впевнено говорити, а також зможете здивувати своїх друзів та близьких веселими мовними вправами!
Як обирати скоромовки для різних ситуацій?
Вибір скоромовок залежить від того, для чого саме ви їх шукаєте: для покращення вимови, тренування пам’яті чи просто для розваги. Ось кілька рекомендацій, як підібрати відповідні скоромовки для різних цілей:
- Для тренування звуків. Якщо у вас є труднощі з вимовою певних звуків (наприклад, «ш», «ч» або «р»), обирайте скоромовки, де ці звуки часто повторюються.
- Для дітей. Скоромовки для дітей варто обирати короткі та зрозумілі, які легко запам’ятати.
- Для дорослих та підлітків. Складніші скоромовки з довгими фразами та великою кількістю звуків — відмінний вибір для дорослих.
- Для вивчення мови. Скоромовки допоможуть краще засвоїти українські звуки та ритміку мови, що корисно для тих, хто її вивчає.
Правильно підібрана скоромовка допоможе зосередитися на потрібних звуках і поступово покращити вашу вимову!
Поради щодо ефективного використання скоромовок
Щоб скоромовки приносили максимум користі, варто дотримуватись кількох простих правил. Не обов’язково намагатися вимовити скоромовку швидко з першого разу, головне — чіткість і правильність.
- Починайте повільно. Спочатку промовляйте скоромовку повільно, зосереджуючись на вимові кожного звуку.
- Повторюйте кілька разів. Вимовляйте скоромовку кілька разів, поступово збільшуючи темп.
- Додайте емоції. Уявляйте ситуацію, коли скоромовка сталася в реальності — це допоможе зробити вправу цікавішою та легшою.
- Записуйте себе. Запишіть, як ви вимовляєте скоромовку, та прослухайте запис, щоб помітити можливі помилки.
- Тренуйтеся регулярно. Займайтеся скоромовками хоча б декілька хвилин на день для стабільного прогресу.
Регулярна практика з дотриманням цих простих порад допоможе вам швидше опанувати українську вимову!
Висновок
Українські скоромовки — це не просто весела гра слів, а й потужний інструмент для розвитку мовлення. Вони допомагають тренувати дикцію, розвивати пам’ять і увагу. Обираючи скоромовки для своїх цілей та дотримуючись простих рекомендацій, ви зможете досягти значних успіхів у мовленні.
Запасайтесь терпінням, тренуйтеся та відкривайте нові горизонти української мови разом зі скоромовками!
А далі до вашої уваги список з 300 українських скоромовок на всі випадки життя, насолоджуйтесь:
- Бабин біб розцвів у дощ — буде бабі біб у борщ.
- Бавились біля болота бобри, бобренята булькотали, бавилися з бульбашками біля берега.
- Берізка берізці бережно берегла, берізкою барвінок берегом вився.
- Біжать стежини поміж ожини.
- Біла білка біля болота бігла бистренько, бо боялася бурі, білі бобренята біля берега бавилися бубликами.
- Білий бобер біля берега бігав, буряки бурякував, боби розсипав, бо берег білий був.
- Білі баранці бігли бистрими битими битим шляхом.
- Біля бобрового бору борщ варив бородатий борщівник, брати бобри босими лапами борщ перекидали.
- Близько блимнула блискавиця блакитна.
- Бобер біля берега бобреня босе босоніж навчав, брусочками бігати боровся.
- Бобер боровичок боровим шляхом беріг, боровиків бордюр біля бору боронив.
- Бобер брову броватому бору з бобренятами наближав, бо боявся борщ з буряка загубити.
- Бобер на березі з бобренятами бублики пік.
- Бобреня біля берега барабанило бобренятам байку про барвінок.
- Боронила борона по боронованому полю.
- Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.
- Бровар брав брагу брати в броварні, броварський бравий бровар.
- Був бик тупогуб, тупогубенький бичок. У бика була тупа губа.
- Був господар, був господар, та й розгосподарився.
- Був собі паламар, його діти паламаренята перепаламарилися.
- Був собі цебер, перецебрився, мав діти цебренята перецебренята.
- Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.
- Бук буковий бурмотів бурю бучну, бучна буря буком битою була.
- Бук бундючивсь перед дубом, тряс над дубом бурим чубом.
- Булькала бурштинова бульбашка, барвами бігла, біля берега барви змінила.
- Бурі бобри брід перебрели, забули бобри забрати торби.
- В домі Дими дим. Ой ходім туди, ходім.Рятувати Димин дім.
- В лісі на лосі лось ледь-ледь лопату лісовика ловив.
- В сіренької горлички туркотливе горлечко.
- Варка варила вареника, Василь взяв вареника. Варка Василя варехою. Василь Варку вареником.
- Ввечері вертляві веретена вертілись в вербовій ваті.
- Вередлива Варка варила вареники в вариві, варивши, витягла, в воду вернула.
- Вередували вереднички, що не зварили вареничків. Не вередуйте, вередниченьки, ось поваряться варениченьки.
- Веселий верблюд вербу вернув, вертає верблюд верблюдів водити.
- Веселий вітерець вирвався в височінь, вихор виростив високо, високо вирячив віти.
- Веселка весела висіла в небі, вела вівці в лісове високе вище.
- Вирвав ведмідь вербу у ведмежаток, вербою оббив веранду, весело вертиться на верболозі.
- Вишивала вишню вишивальниця, вишеньки на вишневім дереві викладала нитками.
- Від верху до низу несли з ниви снопи, співали пісню про ниви широкі.
- Вовк-вовцюг вівцю волік. Вова вовку – вила в бік. Як завив же вовк-вовцюг, миттю випустив вівцю.
- Водовоз віз воду з водопроводу.
- Ворон воронам воронив ворота в вороним воронячим вовчим вовком.
- Ворона проворонила вороненя.
- Ворони ворохами виблискували в вечорових вогнях, вишукуючи вість.
- Всім подобається це куце цуценя.
- Гавкає гавка галка гірською горою, гуртом гуси гусячою гойдалкою гойдалися.
- Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки. Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.
- Горбатий голуб голуб’ятам гукнув: «Галявиною гай гайнемо, гратися галасливо будемо».
- Горобець до горобця, горобчиха до горобця, горобенята до горобця — всього горобців сім.
- Грала грачиха граків гомоном, гомін граків гудів галявиною гучною.
- Грали гриби гіркою гіркотою гірку гримку, граблі грімко.
- Грали гуси з журавлями, на галявині грали граціозно, гонорливий гусак голівкою гордовито кивнув і гусячим голосом заспівав.
- Грало грак, глухомань голосно, гриміло гракальство гучно, граки.
- Гриміла гроза гримучою гіркою, гори голосили громом.
- Гусятко гусак геть гнав, та гусяче гелготання линули луки лісом, ластівка літала над галявиною, ловила комашок.
- Гусяче гелготіння грімко грало гратися гусячими голосами.
- Далеко дівчинка дихає диханням діброви.
- Далеко-далеко дід Данило дерев’яний дім добудовував, двері дубовими дошками декорував.
- Дзвінко дзвенять дзвіночки дзвіночковими дзвонами, дзвінкі дні дзвенять.
- Дзижчить над житом жвавий жук, бо жовтий він вдягнув кожух.
- Дрова рубали два дроворуби.
- Дуб пригнув до чуба бука — буде букові наука.
- Дубина дубова долею дала дочці діброви далі, дійшла до дуба, далі далі.
- Дубина дубовим ділом думала, додому дятел діжкою додибав.
- Жабенятко жалілось журавлям, що жовта жаба в болоті жовтці жувала.
- Жвавий жук жилетку з жовтого жолудя жував, жовтавий жоржин біля жита жалібно жаліється.
- Жвавий журавель жовтеньке життя живить, житньою жвавою жовтизною житнього жовтка.
- Жовтий жук живе в житі, журавель жалісно дивиться, як жучок життям радіє і жуків жаліє.
- Жовтий жук купив жилет, джемпер, джинси та жакет.
- Журавель жалісно жужукав жовтим жукам, жаліючи, що жука жовті крила вкрили.
- Журавель жартував з жучками, жовтим жолудям жолуді жукав.
- Жучок жовтий журавлям жаліється, що жук житній жолудь загубив, жук життя журиться.
- З віялом Клава на лаві, Лев з вилами – зліва від Клави, віл з клавіатурою – зліва від Лева на лаві.
- З просом порося по росі навпростець простує.
- За горою зажурилась жовта жаба, жужелиця жалісно журчала, а жираф з жовтою жучкою жваво жонглювали жолудями.
- За горою зорі згорялись, зорі з гори зорили, зоряний зораний шлях зорі бачили.
- За горою зорі знову зійшли, зірками зоряний шлях засіяли.
- Зайчик зайцями займано зайця запросив, зайцеві заячий займаний зарубок зробив.
- Зайчики з лисичками забавлялися, вздовж загородок забігали.
- Захар заліз на перелаз. — Захарку, злізь! — Захарку, злазь! Зумів залізти — знай, як злізти.
- Збіглися буруни на буруни і бурунами буркочуть.
- Зимовий зайчик замерз, зліз на залізну затоку замилуватись.
- Зозуля злітала з зеленого зілля, затрималась, злегка замилувалась.
- Їла Марина малину.
- Їхав Прокіп з Прокопихою ще й з маленькими прокопенятами.
- Їхав Прокіп мимо кіп. Лічив снопи по три копи: одна копа ковпаком, друга копа ковпаком, третя копа ковпаком.
- Їхали крамарі, стали на горі та й забалакались про Прокопа, про Прокопиху і про маленькі Прокопенята.
- Ішов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп — кипить окріп, як при Прокопі, так і при Прокопі і при Прокопенятах.
- Ішов хлопець із ярмарку, по колоді через воду. Тільки став він на колоду, бовть у воду. Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду. Та знов — бовть у воду.
- Каша в кишені кошлатого кошеняти з кошиком.
- Кіт котові каже: “Коте, до комори кадуб вкотили. В кадуб вкинеш капустину, кілька китичок калини”.
- Коваль кулю кував, кував і перековував.
- Ковпак на ковпаку, під ковпаком – ковпак.
- Копа на копі, Під копою копа, а хто їх копнув? Копоклад Хома.
- Король орел, орел король, у Кіндрата куртка короткувата.
- Коса косить – бруса просить, косар Герасим погострив — клин окосив.
- Котилася копичка копами кленового поля, колосочки колола колом.
- Кравець краватку картату каракатиці кроїть.
- Крива корова ковдрою, криво скроєною, вкривалась.
- Кричав Архип, Архип охрип, не треба Архипу кричати до хрипу.
- Крокодил короткокривий крокував краєм крилатих кротів, крутячись круто.
- Крутив крутих краб крабів крабами крючками, крючком краба крутив, кручами крутився.
- Кулик куликатим ходом куличок клював, клював куличок, кукурудзяний колос клював.
- Куличок кукурудзяний кукурудзяником кукурудзяними клював.
- Курочка-златоперочка по двору ходить, писклят водить, хохол надимає, півня утішає.
- Куці каченята куцають кучерявими кучугурами.
- Ламав Лев лапатого липового листка, ламав лапки липки ламким листям.
- Ламав лілеї лебідь, лебеділа лисиця, лісом ледь легенько листя лежало.
- Лапатого лопуха наполохала лепеха.
- Легко липа ліпилась листям, лишаючи легкі листочки лісу.
- Лежить п’ять п’ятаків. На кожному п’ятаку, ще по п’ятаку.
- Лелека лелечатам лебідку лащив, любо-любо личко лелекам.
- Лелека летить лісами, лелека линув ловко ліхтарями літа.
- Лелека летів над лугом, лужок розкиданий лебедями, лебеді з лелеками кружляли навколо.
- Летів горобець через безверхий хлівець.Ніс четверик гороху, без червотоку, без червоточини, без почервоточини.
- Летів горобець, сів на хлівець, а як вийшов стрілець, то утік горобець.
- Летів лелека, лелеки лелеченятам листя ловили, літало листя, лелеченятам ляпало по лобі.
- Летів лелека, лелеченята легенько лелечкою луговий лужок ловили.
- Летіла ластівка лісом, летіла легко, ловко летіла.
- Летіла ластівка, ластівка лапками ледь листя з листяної лавки ладила.
- Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.
- Летіла лисиця лисого лиса ледь-ледь ловити, лови лисиця лисого лиса лісом.
- Летіла лисиця лісовим лісом, ловила ланцюги лапами ловкими.
- Липа в лісі ледь листям лопотіла, липовий лось ліг під липу відпочити.
- Лисиці лисенята лячно лісом лічили лелеки.
- Лисичка літо ловить лопушками, ловить літо, ловить, а літо минає.
- Лисичка літом ловить ластівку, ловко ластівці летіти ліньки.
- Листя липне до лисиці, лисиця листя ліктями ламає, липкою лапою ловить.
- Лізе кусіня з-за cусіка, зуби зазубрила, очі заочила.
- Лісова ластівка лісом линула, літала листя, ловила ледь летючі листя.
- Лісом лісом лісовий.
- Літає літо літом ліниво, ловить легкі леготи лісові.
- Літали лебеді лугом, лугом лебедина лавка, лебеді леваду ледь-ледь ламають.
- Літали летючі ластівки, літаючи легкими лініями.
- Лопата з липи в Пилипа.
- Мавпочка мимоволі малювала море, мальовничо манила морськими мазками.
- Мавпочка мліла мовчки м’яко, маючи малиновий момент.
- Мала мала малина малинову мить, мала мала малина малиновим соком малювала.
- Мала малювала малину на малій малій малинці.
- Мати намагалася намагатись мамину манну манну ману манною манною.
- Мила мишка млинову млість, млин млинівський мліло, молов мак малий млинець.
- Мишка мисливцеві міркує, міркою мисливця міряти не може, мусить мишачий мір.
- Мишко з мішком в комишах, мишка з мушлею в Мишковому мішку.
- Млин міряє мелений мак, мерехтять м’якенькі маківки на млині.
- Мотав м’яко мовчазний мотузок, мудро мріяв м’яким моментом.
- Мудра мудреця межі медом міряла, медом медяниці міряли.
- Мудрий мудрец на мурах мурував місто, малював мури магічною міткою.
- Мудрий мудрець міркує мовчки, мудро милує морську міцну магію.
- Мусію, Мусію. Муку сію, печу паляниці, кладу на полиці. Мусій, муку сій, печи паляниці, клади на полиці.
- На берегу береза береговим бережком бігала.
- На березі бережок, бобреня з берізкою боролося біля берега, боронило блакитний берег.
- На березі береза, бобренята борознили, берізки берегли від болота.
- На березі береза, на березі бобреня бігло, боячись, що буря зашумить.
- На березі борсук борознив барвінок, борсук борозни боронити боїться.
- На болоті бобер брунатний будував будиночок, брати бобренята брунатні буряки біля будинку носили.
- На возі коза, під возом лоза.
- На галяві галаслива гага гелготала, гелготала, гагарі свої з галявини зібрала.
- На галяві гуляють, гуляють гулянка.
- На горі горою гукнула галка, галка глухнула, громила гукала.
- На дворі двері дверима дверицю довіряють.
- На дворі трава, на траві дрова.
- На кому шапка найковпакуватіша.
- На лузі літом лежали лисиці, ловко ловили літаючих лелек.
- На перехресті перепілка перелітала, перепелят своїх по перехрестю перебирала.
- На покоси впали роси. Не бряжчать об жито коси.
- На полиці в коробиці півкороваю і паляниця.
- На порозі привіталась приваблива проворна перепілка, привела перепеленят поміж полукіпками.
- На річці Лука спіймав рака в рукави.
- На річці Лука спіймав рака у рукав.
- На сосні сидять сини, синичка сипле снігом, сипле снігом на соснину, сини від снігу ховаються.
- На узліссі довелося наполохать Лесі лося. Лось — у ліс, а з лісу — лис.
- На узліссі сидів їжак, їв ягоди, їжака яструб запитав: “Які ягоди їси?” – “Їжакові ягідки на зиму запасаю.”
- На узліссі сіла лисиця, лічить свої лисенята, кожного лапою ніжно гладить та в лісову школу відправляє.
- На ясні ясени ясен сокіл сяяв, соколи ясні ялиночками яр.
- На ясному яру ярина росте, ясени й ялиці рядами стоять, є в яру ягняток малята.
- Навколо колодязя колосся колоситься.
- Над шляхом Явдошка шукала волошки.
- Напекли млинців, назвали кравців. А кравець за млинці та й побіг у танець!
- Наш Карпо з своїми карпиненятами полукалу-карпився.
- Наш садівник розсадівникувався.
- Наша верба найкорчукуватіша.
- Не йди попри Прокопові ворота, попри прокопишині.
- Не клюй, курко, крупку, не кури, котику, люльку.
- Не турбуйте курку — клює курка крупку.
- Не турбуйте курку, курчаточок, кучерявих клубочаточок.
- Невеличка перепеличка під полукіпком розпідпадьомкалась.
- Ніс Пилип плуг через поріг.
- Ой був собі коточок, украв собі клубочок, та й сховався в куточок.
- Ой, збирала Маргаритка маргаритки на горі. Розгубила маргаритки Маргаритка у дворі.
- П’ять перелесниць перелетіли перелісок, перекликались перелісочковими переливами.
- Переплив перепел плавні на пароплаві.
- Перець з печерицями печений переперчила черепаха печерна.
- Перечепилася чапля через щаблину.
- Пилип прилип, прилип Пилип.Пилип плаче.Пилип посіяв просо, просо поспіло, пташки прилетіли, просо поїли.
- Пиляв Пилип поліна з лип, притупив пилку Пилип.
- Пиляв Пилип поліна з лип.
- Пиріг пекли під парканом, пиріжки перележали під півнями.
- Під берегом береза бережна берегла бобрових братів біля болотяного бору.
- Під березою берізка, бобреня бородате бороду брило, буремно борщем бризкало.
- Під горою горішки гіркі горіхом заграли, горішки з горіхом гойдалкою грали.
- Пік біля кіп картоплю Прокіп. Прийшов Прокіп, налляв окріп. Іде Гаврило — ще не зварилось, прийшов Денис — налляв сім мис. Прийшов Тарас — з’їв все враз.
- Плетуть плетухи плетиво, присядуть та переплітають, плетиво пильнують, щоб рядів не пропустити.
- Побачив вовк козу, забув про грозу.
- Побіля Прокопа паляниці пекла.
- Поля поле поливає, поле й переполює.
- При дорозі дрібні дятли дуби довбали, до дупла дари дятлями несли.
- При дорозі при тині тремтіли три товсті товстунці, трималися три тини, товсті як три дуби.
- При порозі перелетіла перелесниця, переліски перелетіла, поки пролісок проріс.
- Привіт, привіт, привіт, привіт, привіт привітанням привітаних привітників привітників.
- Прилетів лелека, лелека лелеченя гойдав, горя не мав, гойдав до вечора.
- Прилетіла прилетенька перепелка, перепелят привела по притичці.
- Присіли при порозі перепели, прислухаються до перепелят, що переступають переплетені перлини перламутрові.
- Прищемило прилетеньці прилетеньку прилеток.
- П’ять п’ятинох свиток плели під сосною, сивий сич спостерігав, як свитки складалися в ряди.
- Рибка рідною річкою рікою рвала, рікою розліталась різнокольоровою рибкою.
- Рідний ряст ріс різнокольоровим різьбленням, радісно раював.
- Рубав рубанок різко, рубав рідну річечку рубати.
- Руки заручила, ноги заножила.
- Сватав сват свата у свати, щоб сват сватав сваху у свашки.
- Семен сіно віз — не довіз: лишив сани — узяв віз.
- Семен сказав синам “Скосіть сіно”. Сини скосили сіно. Старий Семен сказав синам “Спасибі”.
- Серед корчів корч найкорчакуватіший.
- Сивий сич сидів на сосні, свистів, співав свою соснину пісеньку.
- Сидить Прокоп — кипить окроп, пішов Прокоп — кипить окроп. Як при Прокопові кипів окроп, так і без Прокопа кипить окроп.
- Сидить синичка на снігу, співає синичкину пісеньку про сині сніжинки.
- Сидить сич на сосні, свиснув свій свист, свиснувши, свиснув на свої свіжі сосни.
- Сидів би він ще на сосні.
- Сидів горобець на сосні, — заснув — і упав уві сні. Якби не упав уві сні.
- Сидів сич на сосні, свистів сич на соснині.
- Синку, принеси синьку. Принеси синьку, Васильку.
- Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню: “ти не вмієш так, як я — так, як ти, не вмію я”.
- Соловейко серед саду співом свій спів почав, солов’ї співають серед саду солодко.
- Співоча сорока співала сорока, співом славилась сороче слово.
- Спіткала спритна сорока соромливого синичку, сипала співом, сміхом розсмішила.
- Став на горіх — упав на поріг.
- Стоїть піп на копі, копа під попом, піп під ковпаком.
- Стриб-стриб-стриб — підстрибує по стерні рідня: перепілка, перепел, перепеленя.
- Стрімко стрибає по трасі стрункий страус в строкатій сорочці.
- Ти, малий, скажи малому, хай малий малому скаже, хай малий теля прив’яже.
- Тинявся тхір тінню туманною, тим часом товчеться трохи.
- Тихий тетерев тимчасово тримав три теплі тереми, теревенив тетеревих тезок.
- Тихий тетерев тимчасом три терема теревенив, тричі терем тримав.
- Товариш топтав тротуар тростинкою, торкаючись троянд, тримаючи торт.
- Тремтіла тиша, тихенько тривожила тропу трояндова тростинка.
- Три бобри біля броду боровики бороли, бороли, бороли – але побороти не змогли.
- Три бобри взяли три булави, булавами бавилися, бабраючи болото біля бурякового бору.
- Три риби гриби гребли грабовими граблями.
- Туман в траві стеріг отару, не дасть отару на поталу.
- У бобра добра багато.
- У веселому вербняку верблюд вербиченьку вернув, верби верталися вербною водою.
- У відрі води набрали три ведмеді, вітер вирував, води не стало, а ведмеді водичку на віях своїх втримали.
- У гаю гуляли галасливі гуси, гороховими галушками гойдалися гойдалкою.
- У журавля жінка жовтокрила журавлинку жувала, жалілась на жуків і жалю не знала.
- У каченятка качка квак, квакала в очеретах, коло кучерявого комиша кружляли комашки.
- У Кіндрата куртка короткувата.
- У лісі лелека летів, лелечата лелеці лелечу пісню співали, луговим лісом лунав лелечий спів.
- У лісі лис, у лиса лисенята, лисиця у лісі ловить метеликів для своїх лисенят.
- У нас надворі погода розмокропогодилася.
- У нашого діда капелюх не по-капелюхівськи.
- У нашого Максима мак смакував максимально, милувавшись маком, мав максимальний мрійливий настрій.
- У садочку барвінок, на барвінку втінок, заберемо втінок, вирвімо барвінок.
- У сіни Мусій сіно носив.
- У степу стояла стара стеблина, степові стебла стовбурчила, стиха стежка стелилася.
- У чорного чапалаха на черевці чорна черепашка, черепаха черепашкою чарку в чайному чайнику мила.
- У чотирьох черепашок четверо черепашенят.
- У яру ясени ясні, ясеновий ярик ясноволосим ягнятком ясніє.
- Увечері весело вітер віяло, витав в вечірній веселі хвилі.
- Улас у нас, Панас у вас.
- Фірма ферму будувала. Фірмі фарби було мало.
- Хитрий ховрашок хутряними ходами ховав хмиз, ховаючи, хитро хихотів.
- Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок — сорок морок.
- Ходили хмари хвилями, хмарини хвилясті ходили.
- Ходить квочка коло кілочка, водить діток, дрібних квіток.
- Ходить перепел між полукіпками зі своїми перепеленятками.
- Ходить посмітюха по смітничку з своїми посмітюшенятами.
- Ходить Прокіп — руками тіп.
- Хтось хитренький хитрував — Нашу хвіртку поламав.
- Цей ковпак зроблений не по-ковпаківськи. Треба його перековпакувати, щоб він був перековпакований.
- Чапля чаєм частувала черепаху, через чагарники черепаха човгала, чаркою чаю черепашка червоніла.
- Чарівна чорна черепашка червоніла червінцем черешні червонової.
- Чеберяє з цеберком щербатим чапля чубата.
- Чеберяє через чебрець черв’ячок, чапля чаєм запиває черв’ячкову чарку.
- Чебрець у чагарях, чапля через чагарі чалапала, чаєм чебрець заварювала.
- Червоний череватий черв’як в черевичках червоних черешнею червоною вечеряв.
- Червоні черевики черевичковими черевичками черевики червонять.
- Через грядку гріб тхір ямку.
- Черепаха через чагарник черезрізно черепашила, червоніла, як черешня.
- Черепашці з черепашенятами важко змагатися із жабенятами.
- Черепичку на черепки черепаха перетрощила.
- Чорний баран, рябе ярча.
- Швидко швендяв швець шовковим шворником, швидше шви шив шваброю.
- Швидко шкварчить шинка на шаленому шевелі, шкіра шкурками шкуркою шукана.
- Швидше шинкуй шинкою, шмаркачам швець шинку шваброю шарпав.
- Шепоче шишка сосні, що скоро ще сонце засяє, сушняк сонячним світлом розсіє.
- Шишки на сосні, шашки на столі
- Шуміла шишками сосна, шуміла вона зранку до самого вечора.
- Я принесу рядно, а ти занеси рядно.
- Явдоха яблука ярмаркові ярко ярила, яблучна яриця яблунями ярилася.
- Явір якось яром ярився, ярке яблуко явив ярмаркові.
- Як при страхові не перестрашені, так при перестрахові не приперестрашені.
- Хитрий Хома хитався на хаті, хитався на хаті Хитрий Хома.
